Літературний вечір пам`яті українського поета-шістдесятника Григорія Тименка

У Бориспільському будинку дитячої та юнацької творчості «Дивоцвіт» Бориспільської міської ради відзначалося 80-річчя від дня народження українського поета-шістдесятника Григорія Тименка (1945-1968 рр). З цієї нагоди творча студія «Голос» організувала літературний вечір, присвячений його життю і творчості.


Для участі у заході був Володимир Тименко – доктор педагогічних наук, професор кафедри дизайну Університету «Україна», головний науковий співробітник відділу інноваційних технологій в освіті обдарованих Інституту обдарованої дитини НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України.

У виступі Володимир Тименко поділився спогадами про свого земляка-односельчанина Григорія Тименка, таємницю його безслідного зникнення у 1968 р., наголосив на потребі подальшого осягнення глибин і висот його поетичної спадщини, про яку у передмові до збірок «Голос невидного» і «На вулиці мертвого сонця» писали Іван Дзюба та Олесь Бердник.

Володимир Тименко як дослідник проблем розвитку дизайн-обдарованості прокоментував «невидимий голос» нейритів емоційного інтелекту Поета, що зумовлювали тонкі, невидимі зв’язки між почуттями, спогадами та художніми образами Григорія Тименка. Живописний образ емоційного інтелекту Григорія Тименка на очах у присутніх створювала талановита художниця Ірина Тарасівна Тименко.

Особливу атмосферу вечора створили літературно і артистично обдаровані гуртківці студії «Голос», які натхненно читали поезії Григорія Тименка, демонструючи літературний дизайн – поєднання музики, офлайн-живопису, поетичного слова та виконавської майстерності, створення багатовимірного мистецького простору, де кожен елемент яскраво увиразнював образ Поета.


Літературний вечір став важливою подією у вшануванні пам’яті поета-шістдесятника Григорія Тименка, об’єднавши шанувальників його таланту та відкривши нові можливості для творчого осмислення його спадщини, що є актуальною для сьогодення.


 

Все має суть, свої ясні причини,

Всі мають час для бездіяльних дій.

Моя ж Вкраїна, мов стара причинна,

Виходить знову з небуттям у бій

 

Григорій Тименко,

«На вулиці мертвого сонця» (1967)