Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна розширює практикоорієнтований напрям інклюзивного та соціально відповідального дизайну

 

Актуальність напряму адаптивного одягу сьогодні визначається не трендом, а реальністю: зростає запит на одяг і текстильні рішення, які враховують тимчасові або стійкі порушення мобільності, наслідки травм, протезування, потреби післяопераційного догляду та реабілітації.

Університет «Україна» розширює практикоорієнтований напрям інклюзивного та соціально відповідального дизайну через налагодження стейкхолдерської взаємодії з волонтерською ініціативою «Швейна рота» – спільнотою, яка системно виготовляє й адаптує текстильні вироби для військових, медичних потреб, реабілітації та підтримки цивільних, постраждалих від війни. «Швейна рота» динамічно розширює мережу своїх відділень і партнерських осередків не лише в різних регіонах України, а й за кордоном, об’єднуючи українські діаспори, волонтерські центри та професійні спільноти у спільну гуманітарно-виробничу екосистему і має координаційні точки в Україні, зокрема в містах Дніпро (місце старту ініціативи), Київ, Львів, Рівне, Харків, Миколаїв, Полтава; закордонні залучення й підтримка фіксуються в країнах Європи – Польща, Німеччина, Словаччина, Норвегія, Англія (Велика Британія). Така географія діяльності відкриває додаткові можливості для поширення наукових напрацювань Університету «Україна», адаптації моделей одягу до різних контекстів і стандартів, а також для міжнародного обміну досвідом у сфері адаптивного та інклюзивного дизайну.

Сьогодні на зустрічі директора Інституту філології та масових комунікацій Октябрини ЧЕМАКІНОЇ і співзасновниці «Швейної роти» Ксенії САМОЙЛИЧ обговорена співпраця, яка є логічним кроком у розвитку напряму адаптивного одягу на кафедрі дизайну, оскільки дозволяє поєднати гуманітарну місію волонтерства з академічною якістю, дизайнерськими технологіями та освітніми можливостями університету «Україна». Синергія полягає у взаємному посиленні ролей: «Швейна рота» приносить у партнерство практику, швидкість і емпатійну культуру роботи з людиною та її досвідом; університет – науково-методичну базу, дизайн-мислення, інструменти проєктування, стандарти якості, можливість створювати повторювані типові рішення та навчати цьому студентів.