МИРОСЛАВ ВЕРЕСЮК:
НЕ ЗРІКАЙСЯ КОРІННЯ ЗАРАДИ СВОГО ТОРЖЕСТВА!
21 березня (в день весняного рівнодення) планета втринадцяте святкує Всесвітній день поезії. Вперше це свято було відзначено 21 березня 2000 року. Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. В «Українському народному календарі» цей день уперше позначено 2004 року.
От і у нас в Університеті «Україна» Інститут філології та масових комунікацій просто не міг залишити це свято без уваги. 21 березня із Вінниці до Києва прибув поет Мирослав Петрович Вересюк.
Відомий поет та перекладач iз болгарської мови Білоус Дмитро Григорович
Останнім часом вже дуже набридла сіра буденність, хотілося чогось нового.
З навчанням усе змінилося. Ми кожного тижня зустрічаємося з цікавими людьми. 9 листопада у нас в гостях побував відомий поет та перекладач iз болгарської мови Д.Г. Білоус. Його життя було складним і водночас цікавим. Народився в селянській родині, де було одинадцятеро дітей. Дмитро Григорович – 10-та дитина…
Поет пройшов через війну, голодомор, спробував “смак життя” в дитячо-трудовій колонії, де не з власної волі був вимушений жити разом із безпритульними дітьми-крадіями. “Та файні були друзі” – згадує Д.Г. Білоус. Згодом працював на радіостанції, створив гумористичну програму “Залп”, писав до неї розмовні вірші в сатиричному жанрі. Друкував свої епіграми в “Літературній Україні”. Потім зацікавився перекладом; перекладав Пушкіна, Некрасова та інших. Найбільше перекладав байки Крилова (45 байок), бо це йому вдавалося навіть краще, ніж тоді вже відомим старшим поетам. Особливість його перекладів – це те, що всі ритми віршів в оригіналі перекладач зберігає у своєму перекладі.
Культурний та громадський діяч Іван Федорович Драч та сучасна дитяча письменниця Зірка Захаріївна Мензатюк
Науковий, творчий та духовний потенціал студентської молоді, попри всі економічні, ідейно-естетичні негаразди й кризи, продовжує зростати й удосконалюватися. Свідчення тому – проведення 23 квітня цього року УІ Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих учених „Молодь: освіта, наука, духовність”.
У рамках конференції знаковою стала робота секції „Українознавство – основа філологічної освіти та формування духовності”, в якій брали участь професорсько-викладацький склад та студенти факультету філології та масових комунікацій, представники факультету економіки та менеджменту, а також відомі сучасні письменники: визначний поет, культурний та громадський діяч Іван Драч та сучасна дитяча письменниця Зірка Мензатюк.
Журналіст і письменник плеяди шестидесятників Микола Данилович Сом
“хто не любить сома, в того не всі вдома” – ось такими дотепними рядками один відомий гуморист схарактеризував журналіста і письменника плеяди шестидесятників Миколу Сома.
Миколі Даниловичу довелося спілкуватися з багатьма талановитими письменниками: Іваном Драчем, Борисом Олійником, Ліною Костенко, Василем Симоненком, Михайлом Стельмахом, Тамарою Коломієць.Нам, студентам-першокурсникам спеціальності “Видавнича справа та
редагування”, пощастило зустрітися з Миколою Даниловичем, “Колискова” якого заколисувала мільйони українських дітлахів у телепередачі “На добраніч, діти!” упродовж чи не трьох десятиріч, у стінах Університету “Україна”.
Український архітектор, Заслужений архітектор України та Заслужений працівник культури України Олесь Панасович Силин
Старий будинок, який несе в собі пам’ять століть. Маленька світла оселя. Багато книжок на полицях. Привітний господар. Увійшовши до кімнати, відразу бачимо мудрі усміхнені очі, сиве волосся. І на душі теплішає. Ми — в гостях у Олеся Панасовича Силина, знаної і шанованої в Україні людини.
Нарешті, нам випало познайомитися з Олесем Панасовичем, який справді є Людиною з великої літери. Під час зустрічі ми почули багато цікавого з вуст Олеся Панасовича: він розповів про своє життя, творчість, дав декілька цінних порад. 9 жовтня 2003 року йому виповнилося 90 років.
Походить ця талановита людина з козацького роду. Батько — Опанас Силин — народився на Чернігівщині, потім довго жив біля Кодака — старовинної козацької фортеці. Саме цей факт Олесь Силин вважає доленосним для себе. Мати — Марія Силіна — майже все життя наймитувала.
Директор Центру творчої молоді “Оберіг” Сергій Мороз
В один із останніх днів осені до нас на факультет філології та журналістики завітав київський бард, директор Центру творчої молоді “Оберіг” та просто чудова людина Сергій Мороз. Прийшов він не з порожніми руками, а зі своєю гітарою, задушевними піснями та словами, що, я думаю, змусили замислитись кожного, зачепили найпотаємніші струни душі. Це – не один із тих виконавців, які їздять на супердорогих автомобілях, зверхньо на всіх дивляться і виконують пісні лише “під фанеру”.
Це – особистість, яка своєю піснею, своїми словами здатна подолати будь-який бар’єр між собою і глядачами.
Виконавець і композитор Владислав Йосипович Барна
Цієї дисципліни немає в навчальному плані майбутніх журналістів Університету «Україна», немає її і в розкладі повсякденних занять майбутніх лицарів пера. Йдеться про елементи музичної культури, які так необхідні майбутнім інтелектуалам із університетською освітою. Музична культура являє собою цілісну систему, що охоплює всі сфери людської діяльності – як матеріальну, так і духовну. Це якісна характеристика суспільного життя молодого українського інтелектуала, що включає світоглядні, філософські, соціальні ідеї та погляди, освіту і науку, моральні норми, що регулюють відносини між людьми.
Це специфічний спосіб життєдіяльності людей. Адже майбутній магістр журналістики з університетською освітою повинен вміти творчо, самостійно оцінювати нову інформацію, а також об’єктивно висвітлювати проблеми музичної культури, сутності музики; виявляти самодостатність видів музичного мистецтва.