Цікаве про спеціальності

Анекдоти про студентів, коротко з гумором про студентське життя

Якщо ви студент, то:

Вважаєте, що кращим способом конспектування лекції є ксерокс зошита сусідки-відмінниці.

Слово ‘сесія’ викликає у вас якусь заклопотаність, оскільки доведеться витратити декілька днів для того, щоб познайомитися з новими викладачами й переконати їх розписатися у вашої заліковій.

Вашим девізом є вислів, що студент – це янгол, незаплямований знаннями.

Чітко усвідомлюєте, що засобом ліквідації хвоста є не тільки його ампутація, але й своєчасна здача.

Написання дипломної роботи забирає у вас принаймні два тижні дорогоцінного часу.

Ви точно знаєте, що ходити в гості до сусідів по гуртожитку найкраще не після того, як у вас закінчилися гроші, а тоді, коли їм надіслали посилку із села.

Маєте підвищену розкосість очей і витягування шиї у період написання чергової роботи зрізу знань.

Кінець місяця характеризується для вас повністю порожнім холодильником і фразою ‘позич’.

Слова ‘автомат’, ‘шпора’ і ‘бомба’ є для вас не тільки словами з військового арсеналу.

Якщо таргани пішли до сусідів по кімнаті, то це – вірна прикмета того, що їм точно надіслали посилку з дому.

Спокійно можете пронести на іспит під сорочкою всі 90 томів Cтафорда Бира з коментарями і критичними статтями до них.

Складання державних іспитів є для ваших викладачів стресовою ситуацією.

Перед складанням іспиту ви вилазите о 12 ночі у кватирку й голосно репетуєте ‘Халява, ловися!’

Всупереч усьому в період сесії стаєте забобонним і, як наслідок, шарахаєтеся від прибиральниць із порожнім відерцем, обходите за кілометр мирно сплячу чорну кішку, не голитеся, не миєте голову, спите з конспектом під подушкою (причому він уже злежався, тому що його відтіля жодного разу не діставали) і нікому не даєте дивитися заліковку, іноді навіть і викладачеві.

Число 13 – ваше число.

Обіди по студентськи: (Студентське меню)

Бутерброд Пікантний:

Склад: Хліб, майонез.

Чай студентський:

Склад: Окріп, чай по смаку.

Курочка по-домашньому:

Склад: Курочка, півроку назад привезена з дому.

Поради по приготуванню і вживанню:

Дістати курочку з холодильника. Понюхати. Викинути.

Напроситися до сусідів на млинці.

Бутерброд “День і Ніч”:

Cклад: Скибочка білого і чорного хліба.

Студенти вишів діляться на три категорії:

– Студенти, які навчаються із задоволенням;

– Студенти, які навчаються без задоволення;

– Студенти, які із задоволенням не навчаються.

За матеріалами: http://sprite.at.ua/publ/33

Видавнича справа та редагування

Друкарська помилка підвищила суму виграшу з $1000 до $50 000 000

У липні 2007 року один із дилерських автоцентрів Розуелла, Нью-Мексіко (США), випустив 50 тисяч квитків моментальної лотереї з головним призом у 1000 доларів. Малося на увазі, що головний приз містить 1 квиток із 50 000. Але при друці лотерейних квитків у друкарні Atlanta-based Force Events Direct Marketing Co. була допущена помилка.

В результаті вийшло, що нібито 50 000 чоловік стали щасливими володарями призу в 1000 доларів. Прекрасно розуміючи, що виплатити суму в 50 мільйонів доларів нереально, та і начебто як фірма і не зобов’язана, ділерський центр запропонував усім, хто виграв, обміняти «неправильно надруковані» лотерейні квитки на карти дарунків $5 Wal-mart, які обійшлися фірмі в 250 тисяч доларів. Після того, що сталося, Force Events, щоб хоч якось заспокоїти невдоволених громадян, випустила лотерейні квитки з головним призом у 5000 доларів, пізніше ще 20 серій лотерейних квитків з головним призом у 1000 доларів.

За матеріалами: http://cikavo.com.ua/najdorozhchi-pomylky-v-istoriji.html

Журналістика

Як написати смішну і недурну статтю
ПРИЙОМИ, ЯКІ ЗАЗВИЧАЙ ПРАЦЮЮТЬ

Говори серйозно про дурниці. Розкажи світові правду про душевні муки Колобка, про значення Буратіно у світовому революційному русі, про протистояння Джорджа Буша науці. Говори дурниці про серйозні речі. Уточни думку сучасної мікології про походження Леніна, замалюй новий спосіб здійснення харакірі, розкажи про подвійну природу Брюсова.

Повтори жарт декілька разів. Дивно, але акуратне повторення в тексті однієї і тієї ж фрази/дії часто робить її смішною. Проте остерігайся перестаратися.

Пиши про те, що добре знаєш. Дивно, але факт: щоб зібрати хороший жарт, треба чітко уявляти собі, про що саме ти жартуєш.

Не відходь далеко від істини. Раптові паралелі з відомими читачеві фактами часто бувають смішнішими, ніж надумане марення.

Створюй цілісне уявлення. Ти можеш або підхопити тему, з якої читач уже сміється, або заплутати його різнобоєм і нестиковками, ввівши в подив і смуток.

Описуй предмет у незвичайному ракурсі. Біблія як комп’ютерна заморочка, аніме як речовина — може виглядати цілком кумедно.

ПРИЙОМИ, ЯКІ ЗАЗВИЧАЙ НЕ ПРАЦЮЮТЬ

Не пиши абсолютну маячню. Потрапивши в статтю про Леоніда Ілліча (неважливо якого), читач хоче прочитати що-небудь про Леоніда Ілліча, а не теж саме, що він тільки що читав у статті про абсурд.

Не пиши про речі та людей, які широко відомі в дуже обмежених кругах. 99,99 % читачів не знають, що може бути смішного в ідеї сертифікувати Yaffil за стандартом C2 і чому гіпотеза про дровосексуальність Васі з дванадцятої квартири є абсурдною.

Не пиши на слензі. Так, зараз падонкафський діалект — це модно і прикольно. А через рік? Хто перекладатиме твою статтю мовою, яка увійде до моди через місяць? Пушкін? Отож-то і воно.

Уникай мату. Надлишок слів на «х» не робить статтю цікавішою, і вже тим більше смішнішою. Принаймні, для 99,99 % читачів.

Не пиши занадто коротко. Стаття типу «ОМОН — різновид покемону», можливо, розвеселить 0,01 % читачів, але, якщо витратити зайві декілька хвилин, вона стане в сотні разів привабливішою.

Не пиши стомлююче довго. Один жарт, розтягнутий на триста кілобайт і сорок із половиною ілюстрацій, напружить значно більше народу, чим насмішить. За уточненими показниками, «значно більше» в даному контексті зазвичай дорівнює 99,99 %.

Не пиши про гидке. Тема примушування до поїдання фекалій в умовах гомосексуального зґвалтування є смішною? Ми віримо. Відповідно і ти повір нам: 99,99 % читачів захочуть посміятися з чогось більш апетитного.

Не пиши перше, що прийшло до голови (іноді друге теж). Велика вірогідність, що 99,99 % читачам прийшло в голову те ж саме, а сміятися над власними жартами вони вважають поганим тоном.

Не кради жартів із загальновідомих джерел. Вони для того і загальновідомі, що 99,99 % (окей, ми знаємо, що ці 99,99 % тебе вже задовбали) читачів це вже читали.

Не юзай бородаті жарти. Частка читачів, яких нудить від таких жартів із часів дитячого садочку, складає не менше… ну, ти зрозумів, так?

За матеріалами: http://www.textfighter.org/fun.php

Філологія

Цікаво про Україну!

Найдовшим словом в українській мові, що містить тридцять літер, є “дихлордифенілтрихлорметилметан” — назва одного з пестицидів.

Згідно з “Коротким словником синонімів української мови”, в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово “бити” — 45.

Найдовша абревіатура в українській мові — це, мабуть, ЦНДІТЕДМП — Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень із матеріально-технічного постачання. Абревіатура містить дев’ять літер.

Паліндром (перевертень) у перекладі з грецької — той, що вертається, тобто слово, словосполучення чи фраза, які можна читати і зліва направо, і справа наліво, причому звучання і значення залишаються однаковими. П’яти- і шестибуквених перевертнів досить багато, а ось семибуквених поки відомо усього два: “ротатор” і “тартрат” (сіль винної кислоти). Якщо йдеться про фрази паліндроми, то до найдовших належить “Я несу гусеня”. Інколи укладачі композицій не враховують букви “й”, “ь” або здвоєні приголосні вважають за одну літеру. Ці дрібні порушення дзеркальності допустимі, оскільки укладання композицій — справа непроста. У цьому випадку найдовшою фразою-перевертнем є “Аргентина манить негра”.

1880 року в Одесі вийшла цікава наукова розвідка польського і російського філолога Михайла Красуського “Древность малороссийского языка”, де українська мова розглядається як праматір народів Індії та Європи. Знання багатьох мов привело вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латину, старослов’янську мови. Аргументацію вчений розпочинає з доказів походження чисел, якими користуються арійські народи. Число один (1), на думку автора книжки, походить від українського одвін, яке з часом перетворилося на один. Таким чином утворено назви чисел в італійській, грецькій, німецькій мовах, у санскриті тощо. Автор порівняв і звуки в індоєвропейських мовах. Наприклад, українські слова “багато”, “був”, “вітання”, а в санскриті — “багута”, “бгу”, “віта”. Один із висновків вченого такий: “… все, що я виклав, здається, не припускає сумніву в тому, що, як малоросійська, так і російська мови розвивалися самостійно”.

За матеріалами: http://domivka.net/forum/showthread.php?13174-%D6%B3%EA%E0%E2%EE-%EF%F0%EE-%D3%EA%F0%E0%BF%ED%F3-!!!; Вікіпедія