Сторінки історії України

Я люблю історію

Давно вже у мені, як і в багатьох інших, живе почуття. Живе не зливою, не грозою, не громом. Живе мовчанням невисловлених думок. Воно – невидимо – проникає у хліб, який ми їмо, у воду, яку ми п’ємо, в повітря, яким ми дихаємо. І я хочу вигукнути так, щоб почув увесь Всесвіт до останньої мумії фараона, що лежить у невідомому лабіринті пірамід, до останнього із чудес світу – гігантських хмарочосів, до останнього таргана, що здихає від голоду і холоду в науково-дослідному інституті (так як Україна все ще знаходиться в тунелі економічної реінкарнації, а він, бідолаха, належить до термофілів), скрикнути так, щоб весь світ здригнувся: “Я ЛЮБЛЮ ІСТОРІЮ!!!”. Моє почуття вище за колос Родоський, довше за Китайську стіну, ширше за простори Тихого океану. Я люблю її вранці, вдень, ввечері і вночі. Люблю її у тролейбусі, щільно забитому пасажирами, і в порожній (хоча в наші часи це рідко трапляється) маршрутці – люблю її скрізь. А коли я розмовляю зі своєю подругою із Соломонівського університету, я люблю її, історію, теж. Горджусь неймовірно цим.

Торкаєшся сторінок підручника і відчуваєш, як підвищується температура і вібрують сторінки під твоїми пальцями. І навіть, коли я дивлюся на два зошити з історії, списані дрібним нерозбірливим почерком, згадую про нездачі, перездачі, недопуск до екзамену в цьому семестрі, настрій у мене не псується.

Можливо, мої слова здадуться комусь незграбними чи образять когось, та я лише висловила те, що відчуваю у своїй душі.

автор: Тетяна КАРЯКА, студентка II курсу (спеціальність “Переклад”), видання: Газета «Університет «Україна», №8, час видання: 2004


Князі і князівни, королі і королівни (династичні зв`язки Київської Русі)

автор: Кучерук О. видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2012 адреса видання:http://1000years.uazone.net

Докладніше


Народний розвідник Радянського Союзу

Ставлення до Другої Світової війни стало одним із каменів спотикання української національної ідеї. Здається, давно пора підрахувати втрати і трофеї, та перейти до вирішення інших проблем. Натомість, знов і знов, із сізіфовою приреченістю, доводиться повертатись до болючих розборок.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання:Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2012 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Перші київські цифрові видання

Пропоновані матеріали відносяться до драматичних часів краху радянської ідеологічної системи. На прикладі подій переломного періоду кінця 80-х – початку 90-х років видно, як накопичувались нерозв’язні проблеми навіть у найпередовіших галузях господарства, як самовіддано намагались врятувати країну від катастрофи представники гнаного і принижуваного “соціального прошарку” – радянської інтелігенції.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання:Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2012 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Що було до Русі?

Видатний мовознавець Костянтин Тищенко, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відзначає, що сучасні українська та російська мови зберегли численні запозичення від десятків народів, які протягом минулих тисячоліть жили на наших землях.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання:Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2010 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Солодощі та культура

Збірку про київських кондитерів та цукрозаводчиків довелося розбити на дві частини з огляду на великий обсяг матеріалів. Поділ зроблено за мовною ознакою, на російськомовні та україномовні публікації, не вкла-даючи у це жодного політичного чи національного протиставлення.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання:Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2010 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Тисячу років тому

У цій збірці співставлено різні, часом протилежні, погляди на витоки та засновників Русі.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2010 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


З історії київських мас-медіа

Періодичні видання ХІХ століття частіше ставали причиною розорен-ня, ніж джерелом доходу. Понад сто років тому всі газети Києва можна було порахувати на пальцях однієї руки. Газет було мало. Однак прихиль-них передплатників все одно бракувало.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2012 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Загадки походження руських книг

Нема необхідності доводити, що наші пращури зовсім не жили в умо-вах беззаконня та сваволі, навпаки, вони свято шанували закони, що діста-лися їм від попередників. Певен, коли б вони записували їх на камені, як славнозвісний вавілонський цар Хаммурапі, то, можливо, до нашої доби збереглися б значно старші писемні пам’ятки давньослов’янської законо-творчості, аніж звід звичаєвого права, що діяв на теренах Київської Русі в IX–XI ст., відомий як «Закон Руський».

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2010 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


1000-ліття руських книг

Буклет

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2007 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Анна Київська та Реймське Євангеліє

Остромирове та Реймське Євангелія — найдавніші вітчизняні книги, які в оригіналах збереглися до наших часів. Нещодавно до них приєдналася Троїць-ка псалтир, знайдена новгородськими археологами. 14 лютого — день пам’я¬ті Святого Кирила, упорядника слов’янської абетки, а 25 лютого — Святого Прокопа, гаданого автора Реймського Євангелія.

автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2011 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Чи завжди мовчання – золото?

Відходить в історію 2011 рік. Непростий, насичений багатьма подіями як планетарного, так і локального, місцевого масштабу. Рік перемог і поразок, високих сподівань і нездійсненних надій. Україна відсвяткувала 20-річчя своєї незалежності. Доволі скромно, без зайвої помпезності, що, здавалося б, цілком природно, враховуючи світову кризу, яка вразила своїми метастазами економіку й нашої молодої країни. І все ж у душі багатьох моїх співвітчизників як старшого, так і молодшого поколінь лишився гіркуватий осад.

автор: Олександр ГЛУШКО видання: Інтернет-видання «Трибуна України», час видання: 2011 адреса видання:http://ukrtribune.org.ua/

Докладніше


Про особливу любов українських чоловіків до жінок і навпаки / або Жіноча аура України

Кілька місяців тому була вражена гостро-емоційною реакцією дружини Юрія Луценка на арешт її чоловіка. Жертовна позиція української жінки, яка розділяє долю ув’язненого чоловіка і приймає усі страждання й тягарі цього процесу, не прихована чи політично закамуфльована емоційна реакція жінки у справжньому горі, боротьба на всіх можливих рівнях за звільнення Юрія з-під арешту вилилися у її публічному зверненні до колишнього політичного соратника її чоловіка Віктора Ющенка

автор: Ніна Головченко час видання: 2011

Докладніше


Віталій Карпенко – Петро Таланчук: не ювілейні роздуми (частина перша)

Вони – не тільки сучасники, а й активні учасники вікопомних подій, що передували відновленню та перших двадцяти років Української Незалежності.

автор: Віталій Карпенко, Петро Таланчук видання: Інтернет-видання «Трибуна України», час видання: 2011 адреса видання: http://ukrtribune.org.ua/

Докладніше


Віталій Карпенко – Петро Таланчук: не ювілейні роздуми (частина друга)

Ми продовжуємо публікацію діалогу президента Університету «Україна» Петра Таланчука та відомого українського журналіста і письменника Віталія Карпенка.

автор: Віталій Карпенко, Петро Таланчук видання: Інтернет-видання «Трибуна України», час видання: 2011 адреса видання: http://ukrtribune.org.ua/

Докладніше


Дзеркало національно-визвольних змагань

Період української революції або, як його ще називають у літературі, визвольні змагання (1917-1921 рр.), є одним із кульмінаційних моментів національної історії, який до сьогодні відіграє визначальну роль у долі українського народу. Адже в результаті цієї боротьби українське питання як фактор вийшло на арену світової геополітики. Якщо до цього моменту в світі Україну загалом не розглядали як окремий народ, то після 1917-1921 рр. факт її існування визнали всі, включно із Радянською Росією.

автор: Владислав Мирончук, випускник Університету “Україна” (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання: Газета «Університет «Україна» №8-9, 2011, час видання: 2011

Докладніше


Парадокси незалежності

Є мудрий вислів: рівень демократії вимірюється відстанню, яку може пройти громадянин без пред’явлення посвідчення особи. В теперішній Україні, ця відстань, на жаль, невпинно скорочується.

автор: Олександр ГЛУШКО, доцент кафедри журналістики Університету “Україна”, заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України видання: Інтернет-видання “Трибуна України”, час видання: 2011 адреса видання: http://ukrtribune.org.ua/

Докладніше


Біблія українською мовою

Для слов’янських народів Біблію переклали в IX ст. святі Кирило та Мефодій. Староболгарська мова цього перекладу на землях Київської Русі набула місцевого забарвлення і дістала назву мови церковнослов’янської, зрозумілої не лише письменним книжникам, а широким народним верствам. Православна церква започаткувала традицію поширення християнства саме церковнослов’янською або старослов’янською мовою, що зберігалася до XIX ст.

автор: Тетяна Коваленко, студентка ІІ курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета “Університет “Україна”, №3-4, 2007, час видання: 2007

Докладніше


Бо це наше пракоріння

Загальновизнано, що на території сучасної України в давнину жили індоарійські племена, частина яких у 3 тис. до н.е. вирушила до Індії та в інші землі, а частина лишилася, взявши участь в етногенезі балтійських і слов’янських народів, серед них і українського.

автор: Григорій Князюк, старший викладач кафедри української мови та літератури видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2008, час видання: 2008

Докладніше


Було колись: запорожці вміли панувати

Початки козацтва як окремої групи населення важко встановити…

автор: Григорій Князюк, старший викладач кафедри української мови та літератури видання: Газета «Університет «Україна», №12, 2003, час видання: 2003

Докладніше


Борис Дмитрович Грінченко

Коли навіть побіжно переглянути літературу, що розповідає про життя і діяльність Бориса Дмитровича Грінченка, вражає широчінь його інтересів, глибина знань, щедрість таланту.

автор: Марина Кіпайтулова, студентка V курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування) видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2010, час видання: 2010

Докладніше


Християнство на Русі: перші кроки

У своєму розвитку і поширенні на території України християнство пройшло декілька етапів. Для кожного з них були характерні свої особливості і ознаки.

автор: Володимир Ярмоленко, студент ІІІ курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», №10-11, 2003, час видання: 2003

Докладніше


Кам’яна Могила на Запоріжжі – найдавніша на Землі пам’ятка письма (прошумерський архів)

Ha південних теренах України, біля Мелітополя, в приазовському степу, на березі річки Молочної, височить піщаний острів із сірою «папахою», складеною з кам’яних брил. Це дивовижне природне утворення — геологічний феномен — водночас неперевершена пам’ятка первісного мистецтва. Подібної немає ніде більше на планеті!

автор: Тетяна Коваленко, студентка І курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання: Газета «Університет «Україна», № 7-8, 2007, час видання: 2007

Докладніше


Лаврська дзвінниця

На високому правому березі Дніпра за десятки кілометрів від Києва видно стрункий силует Великої Лаврської дзвіниці. Вона здіймається над спорудами Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника й об’єднує їх в оригінальний архітектурний комплекс.

автор: Інна Дуран, студентка І курсу (спеціальність “Видавнича справа та регування”) видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2000, час видання: 2000

Докладніше


Маловідомі сюжети з життя Михайла Грушевського

У біографії Михайла Грушевського є кілька недостатньо висвітлених періодів. До таких належить проміжок часу з кінця квітня 1918 року до початку 1919 року, після повалення Української Центральної Ради (УЦР) аж до від’їзду за кордон. Саме тоді він відійшов від активної політичної діяльності.

автор: Ірина Сурменова, студентка II курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», №8, 2004, час видання: 2004

Докладніше


Марія Башкирцева: відома і невідома художниця

Відвідаємо подумки Париж 1877 року. До найпопулярнішої тоді приватної академії уславленого живописця Франції Рудольфа Жюльєна вступає вродлива, неповних сімнадцяти років, дівчина. А вже через одинадцять місяців, на широкому всеакадемічному конкурсі, вона посіла перше місце і одержала Велику золоту медаль. Так само було і на наступних конкурсах, і рішення журі, до якого входили всесвітньо відомі художники — Лефевр Буланже, Флері Бугеро, — було одностайним щодо найвищого визнання талановитої дівчини. Нею була полтавка Марія Башкирцева. Так вперше і надовго з’явилося це ім’я – в пресі Парижа, усієї Франції, а з часом і всього світу. Хто ж вона, ця високообдарована красуня з далекої України-Русі та як вона опинилася в Парижі?

автор: Крістіна Нижеборська, студентка II курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», №8, 2004, час видання: 2004

Докладніше


Михайло Драгоманов і українські шістдесятники XIX ст.

Близько дванадцяти років тому наша країна здобула незалежність. За цей час піднявся рівень української національної свідомості, зроблено перші кроки в утвердженні своєї державності. Даються вони не просто, адже століттями нам нав’язували чужі мови, культури, звичаї, привчали до думки про меншовартісність. Цим намірам у XIX столітті протистояли національні громади, які започаткували новий етап визвольних змагань на всій території України.

автор: Іван Борозенець, студент II курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», № 1, 2003, час видання: 2003

Докладніше


Микола Міхновський: хроніка життя і боротьби

Майже сім десятків років тому перестало битися серце одного з перших українських націоналістів, непохитного борця за самостійну соборну Україну МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО. У час найбільшого занепаду української політичної думки ця людина відважно закликала до боротьби за державну самостійність української нації.

автор: Марія Каркаєва, студентка ІІІ курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», №7, 2004, час видання: 2004

Докладніше


Музей Івана Гончара

Усередині 60-х років XX ст. в Україні існувало близько 130 музеїв, однак у жодному з них традиційна культура українців не була представлена об’єктивно й повно. Тогочасні експозиції були заідеологізовані, а українське народне мистецтво – віддане на поталу радянському соцреалізму. Державні музеї ігнорували цілий ряд феноменальних складових українського мистецтва, зокрема, народну ікону та народну картину, що привело до появи «білих плям» у галузі народного малярства.

Народився І.М. Гончар 27 січня 1911 року в с Лип’янка на Черкащині у багатодітній селянській родині. З раннього дитинства виявив неабиякий творчий хист.

автор: Світлана Гуменюк, студентка IV курсу (спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність»). видання:Газета «Університет «Україна», №11-12, 2004 час видання: 2004

Докладніше


Музей поліграфічної техніки, технології та пакування

Для чого створюються музеї? Питання, на перший погляд, просте і дещо дивне. Проте на нього відповідають по-різному. Часто ці відповіді протилежні за змістом.

автор: Микола Гламазда, заступник директора Українського музею друкарства; Степан Ярема, завідуючий кафедрою поліграфічних технологій у пакуванні Університету “Україна”, видання: Газета «Університет «Україна», №7, 2004 час видання: 2004

Докладніше


Книга і час

Недавно ми відзначили 1000-річчя літописання і книжкової справи в Україні. Як відомо, розвиток історії у давні та середньовічні часи відбувався ніби в уповільненому темпі. Лише друга половина минулого та початок нинішнього століття дещо прискорили хід подій. Проте останні десятиліття побили всі рекорди в історії розвитку цивілізації.

автор: Юрій Коровайченко, перший проректор Університету “Україна”, Микола Глимазда, заступник директора Державного музею книги і друкарства України, Степан Ярема, доцент, кандидат технічних наук видання: Газета «Університет «Україна», № 6, 2003 час видання: 2003

Докладніше


Непересічний Талант

Одним із забутих і не поцінованих імен нашої літератури є ім’я Грицька Чубая (1949 – 1982), тексти якого відомі більшості через музику Тараса Чубая (група “Плач Єремії”).

автор: Ганна Біла, Катерина Соловей, студентки II курсу (спеціальність “Українська мова та література”) видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2005 час видання: 2005

Докладніше


Образ Мазепи в західноєвропейській літературі романтизму

Постать Івана Мазепи – одна з найзагадковіших і найсуперечливіших – викликає неабиякий інтерес і в українській, і у світовій літературі.

автор: Аліна Коринка, студентка ІІІ курсу Інституту філології та масових комунікацій (спеціальність «Переклад»)видання: Газета «Університет «Україна», № 334, 6.04.2010 р., час видання: 2010

Докладніше


Просвітитель і гуманіст

Петро Могила народився в сім’ї молдавського господаря Симіона й угорської княгині Маргарет.

автор: Наталія Чиханцева, студентка І курсу (cпеціальність „Видавнича справа та редагування”) видання: Газета “Університет «Україна», №8-9, 2005, час видання: 2005

Докладніше


Останній запорізький кошовий

Петро Іванович Калнишевський. Історія України… Не всі її сторінки були оптимістичними.

автор: Ольга Виходченко, студентка ІІІ курсу (спеціальність „Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», № 8-9, 2005, час видання: 2005

Докладніше


Перші школи друкарської справи в Києві

XIX століття, особливо друга його половина, принесло значні зміни у життя країни, у розвиток виробництва і, зокрема, у книжкову справу. Розширилось коло читачів, а з ним і тиражі та кількість видань, збільшувалася не лише кількість друкарень, а й з’явилися такі, де працювали сотні робітників.

автор: Степан Ярема, завідувач кафедри «Поліграфічні технології в пакуванні», канд. техн. наук, Микола Гламазда, заступник директора Музею книги і друкарства України видання: Газета «Університет «Україна», № 12-13, 2006, час видання: 2006

Докладніше


Погляд на українську спадщину

Українська спадщина – це спадщина переможених. І хай не думають, як казав англійський класик, що мій погляд на це питання поверховий – я розмірковував над цим цілих чотирнадцять хвилин.

автор: Дмитро Лисак, студент І курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», № 10-11, 2002, час видання: 2002

Докладніше


“Попереду – Дорошенко”

Дуже мало в Україні таких людей, які б не знали (або навіть не співали) цього рядка відомої народної пісні. Хто ж такий Дорошенко? Чим уславився він? Чим викликав незадоволення і гнів народу?

автор: Марина Куконеску, студентка II курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання: Газета «Університет «Україна», № 10-11, 2006, час видання: 2006

Докладніше


«Просвіта» – невгасимий смолоскип українців

Заснувавши 140 років тому у Львові товариство під лаконічною, але надзвичайно промовистою назвою, національно свідомі ентузіасти запалили вогонь «Просвіти».

автор: Юлія Данилюк, студентка V курсу Факультету філології та масових комунікацій, спеціальність «Видавнича справа та редагування» видання: Газета «Університет «Україна», №7-8, 2009, час видання: 2009

Докладніше


Щедрий та безкорисливий меценат

Так сталося, що добрі справи великої сім’ї цукрозаводчиків Терещенків, відомих своєю благодійною і меценатською діяльністю, пов’язували в суспільному сприйманні головним чином із одним із них – із Миколою Артемовичем

автор: Іван Борозинець, студент ІІ курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002, час видання: 2002

Докладніше


Син з Дівич-гори

Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище – Стрілець)

автор: Геннадій Горовий,студент III курсу заочного відділення (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання:Газета «Університет «Україна», №9, 2003, час видання: 2003

Докладніше


Трипільська культура. У пошуках скарбів українства

Ґрунтовну роботу у напрямку поглиблення знань з української мови та літератури, фольклору, народознавства проводить кафедра української мови та літератури нашого університету.

автор: Зінаїда Сергійчук, завідуюча кафедрою української мови та літератури, Ірина Приліпко, старший викладач кафедри видання: Газета «Університет «Україна», №6-7, 2008, час видання: 2008

Докладніше


Трипільська культура в історії України

Археологічні розкопки свідчать, що людина з’явилась на території України ще в ранньому палеоліті (1 млн. років до нашої ери). Появу тут людини відносять до ашельської епохи.

автор: Андрій Горбенко, студент ІІІ курсу (спеціальність “Українська мова та література”) видання: Газета «Університет «Україна», №5-6, 2009, час видання: 2009

Докладніше


Урок у музеї Лесі Українки

Завідуюча музеєм Щукіна Ірина Анатоліївна розповідає студентам 1-го курсу спеціальності “Видавнича справа та редагування” про родину Лесі Українки у залі з портретами сестер поетеси 2001 рік оголошений ЮНЕСКО роком Лесі Українки

автор: Ганна Фіонік, студентка І курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», № 6, 2001, час видання: 2001

Докладніше


Його ще за життя назвали Мудрим

Одними постатями захоплюємося, до інших ставимось із ненавистю чи презирством. Думками повертаючись у минуле, часто намагаємося уявити ті далекі княжі часи нашої рідної України. І просто-таки неможливо залишити поза увагою постать, яку за світлий розум і розсудливість назвали в народі Мудрим.

автор: Наталя Приймаченко, студентка II курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002, час видання: 2002

Докладніше


Йому ще за життя збиралися встановити пам’ятник

Іван Іванович Фундуклей народився 13 листопада 1804 р. у Петербурзі. Його батько, грек за національністю, був промисловцем, який наприкінці XVIII століття переселився до православної Росії з турецького Константинополя

автор: Марія Каркаєва, студентка II курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», №10-11, 2002, час видання: 2002

Докладніше


«Заповітні думки» Великого Педагога

Свою останню в житті університетську лекцію, прочитану 22 березня 1890 р., Д. Менделєєв присвятив роз’ясненню основного завдання університетської освіти, яке він бачив у прагненні до розуміння істини «у всій її чистоті і досконалості».

автор: Алла Сущенко, студентка ІІІ курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання: Газета «Університет «Україна», № 11, 2007, час видання: 2007

Докладніше