Про сучасну культуру

Конвісер Ігор Олександрович – д.т.н., професор

Вибрані статті:

Швидкого наближення до цивілізованого суспільства поза здобуттям справжньої культури немає і бути не може

Роки студентства – період найбільш активного формування майбутнього журналіста, поглиблення його знань, вироблення професійних умінь.

Докладніше

Ювілей нашої примадонни Ади Миколаївни Роговцевої

Багато років тому, в далекому і такому близькому 1958, юна випускниця Київського інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого Адочка Роговцева переступила поріг прославленого Російського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Докладніше

Шлях до себе

Галина Яблонська, Народна артистка України

Докладніше

Євген Халдей – «Лицар ордена мистецтв і літератури»

Ім’я Євгена Халдея відомо небагатьом, але його фотографії знають у всьому світі. Популярність прийшла до нього, як до військового фотокореспондента.

Докладніше

Особистість

Про Коте Махарадзе з його оксамитовим голосом, про визначного актора та знаменитого спортивного коментатора, який пішов із життя рівно сім років тому, пам’ятає добра половина населення СНД.

Докладніше

Магія голосу Алли Родіної

Зовсім недавно Алла Родіна, солістка Національної опери України, повернулася з ХXVI Міжнародного оперного фестивалю ім. Ф.І. Шаляпіна, який проходив у м. Казані (Росія).

Докладніше

Музика, звучи в душі!

Класичні романси, українські та російські народні пісні яскраво розкрили самобутнє дарування Вікторії Рожковської. Співачка з чистим, красивого тембру лірико-драматичним сопрано з яскравими «верхами» багато років викладає вокал студентам Університету культури.

Докладніше

Дмитро Попов: «У Національну оперу потрапляють «незіпсовані»

У нас у Національній опері України – молоде дарування, наш Карузо – Дмитро Попов. Йому всього 26 років, а він уже Заслужений артист України, у нього голос центрального тенора – дуже чистий, виразний і гарячий.

Докладніше

Співачка, яка… вразила самого Пласідо Домінго

Оксана Крамарьова (сопрано) на оперній сцені з 2004 року, а на сцені Національної опери України – з 2005 року, куди її запросив син легендарного співака Анатолій Солов’яненко-молодший (режисер Національної опери).

Докладніше

Справи сімейні

Існує звична думка, що сім’я для співака – це лише половина успіху, але Анжеліна Швачка, Заслужена артистка України, в цьому відношенні – приємний виняток.

Докладніше

У вірності в полоні

Театральна громадськість відзначила ювілей ветерана сцени, Заслуженої артистки України Ізабелли Іллівни Павлової.

Докладніше

Життя оперних дів – це не тільки сцена

Про Анжеліну Швачку, солістку Національної опери, написано багато у найвищих, найзахопленіших, найчудовіших, найпатетичніших тонах.

Докладніше


Головченко Ніна Іванівна – доцент

Вибрані статті:

Кіно у стилі арт-хаус: Рената Литвинова й “Остання казка Рити”

Стиль кіно цієї режисера упізнаваний: свідоме уникання органічності та одноманітність в акторській грі; натомість свідоме відтворення природності у примітивності людського буття…

Докладніше

Люко Дашвар: роман «БИТІ Є» як улюблена книга моїх студентів або Вічна проблема пошуку сенсу буття в українській інтерпретації

Докладніше

Майстер-клас від Валерія Франчука для студентів Університету «Україна»

Докладніше

Оксана Забужко про Катерину Білокур

Про феномен Народної художниці України із села Богданівка Київської області Катерини Василівни Білокур бралося писати багато авторів: і Олесь Гончар, і Володимир Яворівський, і Ірен Роздобудько, і Микола Кагарлицький.

Докладніше

Свято для тих, хто знаходить відповіді на всі питання у мистецтві

19 жовтня 2012 р. у Будинку кіно відбувся святковий захід на честь 10-ліття створення телекомпанії «Культура».

Докладніше

Прем’єра “Шоумаsтгоуон” на Новому телеканалі

Оскільки життя нині змушує сучасну жінку жити не за класичною формулою 3К – «Kinder-Küche-Kirche» (діти, кухня, церква), а за її варіантом, що переформатовується як «Kinder-Kuche-Computer», мимоволі стаєш споживачем інформації, що наповзає на екран як спам-реклама.

Докладніше

Стьоб як стиль життя в Україні

Здається, усі вже погодилися з тим, що в перехідний період між соціалізмом та капіталізмом, який переживають усі «суб’єкти» пострадянського простору, коли розмито усталені стандарти, а нові ніяк не сформуються, на поверхню спливає дуже багато раніше табуйованих речей.

Докладніше

«Голос країни−2»: а судді − хто?..

Проект «Голос країни» − це українська адаптація формату The Voice of… компанії Talpa, в якому чотири зіркові тренери наосліп набирають команди співаків, а потім у батлах (парних виступах конкурсантів), у сольних прямих ефірах змагаються за перемогу: контракт на запис та реліз власного альбому для фіналіста у найбільшій рекординговій компанії світу Universal Music.

Докладніше

Нова книга Ліни Костенко “Мадонна Перехресть” (2011)

У вересні 2011 року у видавництві “Либідь” побачила світ нова книга видатної української письменниці та поетеси Ліни Костенко “Мадонна Перехресть”.

Докладніше

Про особливості національного конкурсу, або телебачення знову шукає таланти

На телеканалі «1+1» стартувало нове шоу – «Голос країни».

Докладніше

Коли душа співає

Нещодавно в Національному палаці мистецтв «Україна» відбувся традиційний щорічний концерт Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Шанувальники українського народного мистецтва підходили до концертної зали родинами, у компанії з друзями. Впадало в око те, що серед глядацької аудиторії більшість складали люди старшого покоління.

Докладніше

Таку Україну я люблю!

У суботу-неділю була зачарована розважальним патріотичним гумор-шоу «Я люблю Україну» на телеканалі «1+1». .

Докладніше

«Танцюю для тебе»: дійові особи та виконавці

На телеканалі «1+1» ще взимку завершився черговий етап проекту «Танцюю для тебе», а враження від програми ще не згасли.

Докладніше

В полоні масового мистецтва, або чим відрізняється “плач Єремії” від “пающих трусов”

Ще двадцять років тому ми були залучені до чітко розмежованих видів мистецтв: класичного (опера, балет, філармонія); народного (традиційного) та естрадного. І будь-яку культурну подію мали змогу співвідносити саме з цими групами мистецтв.

Докладніше

Х-фактор: пошук талантів в атмосфері емоційно-естетичного спілкування

Попри весь скептицизм щодо репертуару вітчизняних телеканалів традиції створювати не оригінальний телепродукт, а кальку на основі відпрацьованих матриць світового ТБ, − мусимо визнати успіх розважальних телешоу соціального характеру, в яких задіяні талановиті непрофесійні співаки й танцівники. На телеканалі СТБ такими успішними проектами можна вважати талан-шоу «Танцюють всі» та «Х-фактор».

Докладніше

«Їсти, молитися, кохати», або як я стала жертвою реклами

На якомусь етапі свого життя потрапила під тотальний тиск реклами: у книгарні на чільному стенді «Топ-продажів» найвигідніша полиця (на рівні погляду потенційного покупця) була заповнена книгою Елізабет Гілберт «Їсти, молитися, кохати».

Докладніше

“Зірка+зірка”: успішним в Україні можна бути, лише “включивши дурку”?

Зручно вмостившись на м’якому домашньому кріслі «под лаской плюшевого пледа» (М. Цвєтаєва), обняла філіжаночку запашної кави, включила телевізор – й із задоволенням відповіла на хитрувату посмішку телеведучого Юрія Горбунова, який разом із Наталкою Могилевською презентував на телеканалі «1+1» новий розважальний проект «Зірка + зірка».

Докладніше

«Зірка+Зірка-2», або яке щастя для чоловіка знайти свою жінку

У передчутті весни й традиційних для наших теренів свят хотілося на тлі останнього сліпучо-білого іскристого снігу, попри нахабно-міцненькі тривалі морози, насититися легкими гарними емоціями, аби поділитися ними з усіма, кого любиш.

Докладніше


Інші автори

Студенти Університету “Україна” на фестивалі “Поетичний рушник”

Геннадій Горовий, Світлана Проніна, Світлана Патра, Анна Крюкова, Сашко Чорний – студенти та випускники Університету «Україна» ‒ стали організаторами, учасниками, переможцями та призерами поетичного фестивалю «Поетичний рушник».

автор: Рощепій Олександра, студентський Медіа-центр Університету «Україна» (м. Київ) час видання: 2013

Докладніше


В “Україну” приїхало кіно

Нещодавно в Університеті «Україна» сталася надзвичайна подія: до нас приїхало кіно.

автор: Дроздовський Богдан, студент 1 курсу спеціальності “Журналістика” ІФМК Університету “Україна” час видання: 2012

Докладніше


Fashion Chance для особливих красунь

Одяг повинен бути підпорядкованим особистості жінки, а не навпаки, – сказав колись відомий модельєр Ів Сен-Лоран. Ні в кого тепер не виникає сумніву, що жінка завжди є особистістю.

автор: Світлана Патра, студентський медіа-центр Університету “Україна” час видання: 2012

Докладніше


Друге десятиліття музичного свята

Концерти у громадських садах, за європейськими зразками, почались у Києві ще понад століття тому. Останнє ж десятиліття до літньої естради Маріїнського парку приваблюють “Київські літні музичні вечори”, що проводяться під егідою Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовіца.

автор: Валерій ЛИСЕНКО, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2008 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Чому й навіщо люди смітять? – Або морально-психологічні фактори забруднення навколишнього середовища

Квітень починається днем дурного сміху і продовжується Днем космонавтики з його ностальгуванням щодо мічурінських яблунь на Марсі.

автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2012 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Київські сторінки масових комунікацій

У 1856 році провінційний німецький вчитель Пилип Рейс вперше ви-користав електричний струм для передачі звуку. А 10 березня 1876 року виходець з Шотландії Олександр Белл, вперше скориставшися власноруч сконструйованим переговорним пристроєм, звернувся до свого помічника, що знаходиться в іншій кімнаті: “Mr. Watson. Come here. I want to see you” (“Пане Ватсоне, зайдіть, я хочу бачити вас”).

автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2010 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Творчість і психіка

Йдеться про категорії знання і натхнення як складлві творчого процесу. Проводяться паралелі між інтелектуальною діяльністю та психічною сферою людини.

автор: Карпенко Віталій Опанасович видання: Інститут журналістики, час видання: 2012

Докладніше


Інтерв’ю Олександра Високого кореспондентам газети Університету «Україна»

– Розкажіть трохи про себе, можливо, якісь цікаві факти з навчання у школі та в університеті? – Народився 24 січня 1958 року на Луганщині в сім’ї шахтаря. З самого народження мене переслідували різні випробування.

автор: Симоненко Аліна, Пещанська Маріанна, студентки Університету “Україна” час видання: 2010 адреса видання:http://www.vysokiy.kiev.ua/category_24.html

Докладніше


“Звідки у людей береться ця байдужість?”, або Сонячна Діана

– Вітаю шалено. 🙂 – Вітаю ще шаленіше. – Цікавий псевдонім такий – Дідіка. Віє чимось заморським. Що означає й звідки він у Тебе? – Одного разу ми з моїм другом із Німеччини гуляли по Франківських вулицях, і він запитав, як мене називають мої друзі. Я йому сказала – Ді…Діді… Він почав вигадувати нові варіанти імені Діана і ляпнув – Дідіка. Мені це настільки сподобалось, що тепер я підписую так свої малюнки і під цим іменем роблю іграшки (наразі Сонячна Ді має власну компанію, в якій творить «інтер’єрні» іграшки – прим. авт.). Тому насправді віє чимось німецько-заморським. )))) – Як можеш назвати стиль, в якому Ти твориш? – Мене часто про це питають… а я щоразу не знаю, як назвати стиль, в якому творю… дідічний стиль мабуть. ))))

автор: Галина Заремба час видання: 2009 адреса видання: http://h.ua/story/242702/#ixzz1p2DPEz9x

Докладніше


Хижак Сашко Положинський

Він економіст, власник «Лицарського хреста» (й також багатьох інших відомих пісень), комісар- хижак, фронтмен гурту «Тартак», співак, шоумен, Сашко Положинський.

автор: Галина Заремба час видання: 2009 адреса видання: http://h.ua/story/223442/#ixzz1p2L4MXbT

Докладніше


Хто винен?

Він, Андрій Лобода, скромний лідер запорізького гурту «Хорта» (відомий молоді хітами «Зозуля», «Небокрай», «Розповім» та ін. Стиль – «Арт-фолко-хоп»), любить життя і не любить парасольки.

автор: Галина Заремба час видання: 2009 адреса видання: http://h.ua/story/217192/#ixzz1p2Iio5aH

Докладніше


Олег Скрипка: “Розчаровуються тільки дурні. Я не розчаровуюся ніколи”

На розмову лідер ВВ погодився одразу. Це інтерв’ю хоч і проходило в Інтернеті, а не під час живої розмови, до кожного питання Олег ставився вкрай серйозно. В деякі моменти чимсь нагадував філософа.

автор: Галина Рудник, студентка Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” час видання: 2009 адреса видання: http://life.pravda.com.ua/interview/2009/09/9/26495/

Докладніше


По кому скучали?

Вона, Лариса Денисенко, жінка-кориця, адвокат, журналіст і письменниця (яку ми знаємо по творах “Забавки з плоті та крові”, “Кавовий присмак кориці”, “Танці в масках” та ін.). Також вона відома нам культурологічною програмою «Документ» на каналі «1+1». Вона розмовляє з водою, їй подобається Карлсон. І, в неї вдосталь масок.

автор: Галина Заремба час видання: 2009 адреса видання: http://h.ua/story/220869/#ixzz1p2JmnuIO

Докладніше


Hатхнення, або В пошуках заблукалої Музи

Натхення – невід’ємна частина творчості.

автор: Cвітлана Патра видання: Газета «Ять» №7, лютий 2012, час видання: 2012

Докладніше


Сузір’я Гребенщикова

До київського театру “Сузір’я” із п’ятиденним візитом завітав російський поет, музикант і філософ Борис Борисович Гребенщиков та гурт “Акваріум” на підтримку нового студійного альбому “Архангельск”. Гурт приїхав в оновленому складі: роль перкусії виконував Олег Іванович Шавкунов, на прізвисько “Шар”, на скрипці грав Андрій Суротдинов, на флейті грав ірландець Брайан Фінніган, а вокалістом-гітаристом незмінно виступав Борис Гребенщиков.

автор: Бабак Єгор видання: Студентський Інформаційний Часопис «СІЧ» №3, 2011, час видання: 2011

Докладніше


Солодкий присмак полину (рецензія на інноваційний арт-проект Юрія Андруховича «Абсент»)

18 грудня у Київській консерваторії українці купалися в «Абсенті».

автор: Галина Рудник, студентський медіа-центр Університету “Україна” час видання: 2011

Докладніше


Галя Мазуренко: поет, маляр, лицар духу (творчий портрет)

В яскравому сузір’ї поетів «Празької школи» світлом незгасної зірки горить її ім’я – поета, художника, скульптора Галі Мазуренко.

автор: Рего Вадим, студент 4 курсу денної форми навчання спеціальності «Українська мова та література» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ час видання: 2012

Докладніше


Юрій Лисянський – український Магеллан

На часі дві знаменні для українського флоту ювілейні дати: 22 липня 1806 р. завершився похід довкола світу вітрильника “Нева” під командою капітан-лейтенанта, уродженця Ніжина, Юрія Лисянського. А 22 лютого 1837 р. капітан І рангу Лисянський помер на 64-му році життя.

автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання:Журнал “Відлуння віків” № 1 (05) 2006, стор. 75-78, час видання: 2012 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Про нього казали: хвилюється і хвилює…

Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор.

автор: Аліна Фурсова, студентка V курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: Газета “Університет “Україна” №3-4, 2012, час видання: 2012

Докладніше


Книга-одкровення Ліни Костенко «Мадонна Перехресть» (рецензія)

У наш час пишеться все менше й менше книжок, особливо рідною мовою, які б могли, як у дитинстві, заманити до якогось іншого світу, викликати сильні почуття, наштовхнути на роздуми…

автор: Каленська Ольга, студентка 4 курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» Університету «Україна» (денна форма навчання, м. Київ) час видання: 2011

Докладніше


Попса (літературно-критичне есе)

Одного тихого вечора ми з друзями вирішили піти в кіно. Довго вагалися, чи то подивитися сьомого «Гаррі Поттера», чи «Сутінки. Сага. Затемнення» (ця пропозиція, до речі, була зустрінута з палким осудом), уже третій фільм розтягнутої вампірської епопеї, чи, знову ж-таки, третю частину «Хронік Нарнії». Вирішили, що всі ці фільми не варті навіть уваги, не те що грошей і часу; скачали на комп’ютер якусь стару комедію та з великим задоволенням її подивилися.

автор: Скрипник Вікторія, студентка 3 курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» Університету «Україна» (денне відділення, м. Київ) час видання: 2011

Докладніше


Неймовірні повторення долі (рецензія на роман Я. Л. Вишневського «Повторення долі»)

Який же це цікавий момент, коли в руки потрапляє нова книга. Коли ти ніколи раніше не чув про цю книгу, чув лише про автора – і все. Коли ти не знаєш, про що книга, коли ти нічого не знаєш про книгу, крім її назви, імені автора і, можливо, сюжету, коротко описаного в анотації.

автор: Патра Світлана, студентка 4 курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» Університету «Україна» (заочне відділення, м. Київ) час видання: 2011

Докладніше


Хто ж такі ці письменники?

Для людини важливо самовиражатися. Але іноді простих слів буває замало, щоб висловити всі свої почуття. Для цього ми часто звертаємось до поезії. Завдяки цьому чарівному інструменту можна надати слову особливого забарвлення. В кожній людині живе письменник, але в багатьох людях він спить. Тому й не в усіх виходить створювати метафоричні образи та римувати строфи (строки). Спробуйте стати тим самим письменником, зануртеся у чарівний світ: непередбачуваний та дивовижний.

автор: Дмитро Богдан видання: Студентський інформаційний часопис «СІЧ», Експериментальний випуск студентів ІІ курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» час видання: 2011

Докладніше


Бойовий гопак і Євробачення

Головною подією травня в культурному житті Європи став пятдесятий ювілейний конкурс Євробачення-2005. Для України, на чию долю припала організація і проведення даного конкурсу, це стало і відповідальним іспитом, і водночас шансом репрезентувати на світовому рівні самобутню культуру своєї країни, додати їй позитивного іміджу в очах євроспільноти.

автор: Наталія Приступ, студентка III курсу спеціальності «Українська мова та література» видання: Газета «Університет «Україна», №4-5, 2005

Докладніше


Економіка і культура у сфері українознавства

Проблеми єдності національної культури й економіки у сфері українознавства як важливого чинника творення Української нації, як філософії і політики реалізації національної ідеї у сучасному державотворенні є чи не найменш дослідженими і висвітленими в літературних джерелах. Саме тому ці питання українознавства як науки, навчальної дисципліни та важливого ефективного засобу просвітництва і державотворення, загалом, нині набувають особливого значення задля здійснення намірів людей минулих поколінь – борців за волю України щодо відновлення, становлення і розвитку нашої держави.

автор: Наталія Барна, декан факультету філології та журналістики видання: Газета «Університет «Україна», № 12, 2003

Докладніше


Індикатор суспільства – молодь

Почнемо з пісні, бо вона – душа народу. Як Вам подобається пісня популярної американської групи “The offspring” із характерною назвою “The kids aren’t all right”. Отже, за піснею, як одна маленька вулиця може проковтнути стільки життів? У чому причина того, що такі пісні виникають у чудовій, благословенній, на наш погляд, Америці, економічно процвітаючій країні?

автор: Надія Єфімова, студентка І курсу заочного відділення (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2000

Докладніше


Кольори “Веселки”

Нещодавно ми побували на веселці. Дивуєтесь? Дарма, тому що наша “Веселка” – це видавництво дитячої літератури, де ми були на екскурсії під керівництвом доцента Степана Михайловича Яреми. Мабуть, кожен із нас пам’ятає улюблені дитячі книжечки, на зворотній сторінці яких зображено дівчинку з книгою. Цей малюнок був, є і, очевидно, довго ще буде логотипом “Веселки”.

автор: Наталія Велика, студентка II курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», №7, 2004

Докладніше


Стильові особливості конструювання імідж-образу

Поняття «імідж» має витоки від латинського іmаgо, пов’язаного зі словом іmіtаrі, тобто імітувати, або від слова іmаgе, що в буквальному перекладі з англійської чи французької означає образ. Людина з допомогою образу, призначеного для уявлення, заявляє себе і про себе, робить видимим те, що хоче показати, і невидимим те, що бажає приховати. Це видиме звернено до аудиторії, і вона сприймає його як реальність.

автор: Наталія Барна видання: Журнал “Пам’ять століть”, №1-2, 2009, С. 189-197

Докладніше


Мова міжнародного спілкування

З давніх-давен, ще від часів будівництва Вавилонської вежі, людство мріяло про мову взаєморозуміння. За цей час люди багато разів досягали порозуміння. Тож уже здавна успішно функціонують багато міжнародних мов. Серед них: нотний запис музики, фізичні, хімічні та математичні формули, правила дорожнього руху, правила футболу, тенісу та інших ігор. Усі ці мови не належать якійсь країні – вони нейтральні, тобто міжнародні. На наш час бракує лише мови безпосереднього спілкування представників різних країн та народів.

автор: Тетяна Коваленко, студентка ІІ курсу Університету “Україна” (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2007

Докладніше


Музей західного та східного мистецтва

Київський музей західного та східного мистецтва – дарунок серця і любові від наших земляків, подружжя Ханенків. Колекція київського музею – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні. Більш як 25 тисяч творів графіки «українського Ермітажу» репрезентують малярство, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво як Західної Європи, Америки, так і Сходу.

автор: Тетяна Остапчук, студентка II курсу (спеціальність “Документознавство та інформаційна діяльність”), видання: Газета «Університет «Україна», № 11-12, 2004

Докладніше


Школа кобзарського мистецтва

Кобзарі — це речники народного духу. Недарма їх так переслідували в усі віки. Головне покликання сучасних кобзарів — пробуджувати етнічну пам’ять українського народу, повернути його до власної прадуховності, вказувати шлях до духовного очищення.

автор: Іван Борозенець, студент ІІІ курсу (спеціальність “Переклад”) видання: Газета «Університет «Україна», №7-8, 2003

Докладніше


Українська культура на сучасному етапі

Ми живемо на зламі епох, коли відбувається народжений у муках процес переходу до нового суспільства. Якщо донедавна, в радянський період, переважало суто програматичне, технократично артикульоване ставлення до культури, а сама культура досягла такого рівня „заідеологізованості”, що її часто-густо й не відрізняли від ідеології, то сьогодні культура постає і поступово усвідомлюється суспільством і громадськістю у своїх ширших і універсальних функціях. Об’єктивно це пов’язано з тим, що нові запити щодо культури оновлюють її і дають відповідно новий імпульс її розвитку і притлумлюють у свою чергу її інші впливи і складові.

автор: Світлана Рудь, студентка II курсу (спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність») видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2003

Докладніше


Є самотність і у мережі

Роман «Самотність у мережі», який побачив світ у 2001 році, став літературним дебютом Януша Леона Вишневського, одного з найпопулярніших письменників сучасної Польщі. До свого літературного дебюту він жив у Франкфурті-на-Майні і займався молекулярною біологією та хімією.

автор: Анна Маркович, студентка IV курсу, спеціальність «Видавнича справа та редагування»

Докладніше


Жити за двох

Сьогодні фотографія є дуже модним захопленням молоді, особливо серед дівчат. Вони просять у батьків на день народження цифровий фотоапарат, найчастіше Canon 450D, кличуть на прогулянку кого-небудь зі своїх подружок та йдуть до парку чи на якийсь покинутий 10 років тому будмайданчик.

автор: Вікторія Скрипник, студентка Інституту філології та масових комунікацій

Докладніше


Знов лунає пісня, щира, українська

Вадим Дмитрович Крищенко – прекрасний поет, Заслужений діяч мистецтв України. Автор багатьох відомих пісень.

автор: Юрій Мостовий, студент ІІІ курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», № 8-9, 2005

Докладніше