Про рідну мову

Рідна мово… Рідне слово… (твір-роздум)

У мене душа болить за рідну мову. Чому вона занедбана, чому страждає? ХІХ і ХХ століття були важкими для неї. Її нищили царські сатрапи, більшовицькі орди та радянські бюрократи-чиновники. І тепер вона здригається під грозовими ударами: закон про регіональні мови, прийнятий Верховною Радою, загрожує її існуванню.

автор: ПОНОМАРЕНКО Віталій, студент 4 курсу денної форми навчання спеціальності «Українська мова та література» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ час видання: 2012

Докладніше


Українська мова – це модно! (твір-роздум)

Напередодні виборів тема української мови і культури дуже актуальна, адже кожен із кандидатів намагається знайти найболючішу тему для основи своєї передвиборчої компанії.

автор: ХАЛАЄВСЬКА Вікторія, студентка 1 курсу денної форми навчання спеціальності «Журналістика» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ час видання: 2012

Докладніше


Загроза для мови – загроза для незалежності (проблемна стаття)

Державною справою на сьогодні в незалежній Україні є турбота про українську мову та культуру. Саме сьогодні це завдання – найактуальніше для нашої держави. Українська мова – друга мати для більшості українців, вона відіграє вагоме значення у долі кожної людини.

автор: КРАВЧУК Олена, студентка 1 курсу денної форми навчання спеціальності «Журналістика» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ час видання: 2012

Докладніше


Становище української мови в Україні

Електронна презентація

автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету “Україна” видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2011 адреса видання: http://1000years.uazone.net

Докладніше


Магія слова і особистості Катерини Серажим

В її аудиторії, послуговуючись театральною термінологією, завжди аншлаг. І не лише тому, що студенти з непідробною повагою ставляться до свого викладача. На лекціях і семінарських заняттях професора Серажим панує невимушена атмосфера творчого пошуку. І як можна бути байдужим чи прогулювати пари, коли йдеться про…магію слова, його невичерпні, хоча нерідко приховані, резерви й енергетичні можливості.

автор: Олександр Глушко, письменник, журналіст видання: Інтернет-видання “Трибуна України”

Докладніше


Про мовленнєву культуру пересічних українців

Становлення української мови в нашій державі пройшло декілька болісних етапів, але остаточного вирішення ця проблема, мабуть, не матиме ще довго. Після офіційного проголошення незалежності України було здійснено низку актів про запровадження української мови у справочинстві на всіх рівнях державного управління, у всіх навчальних закладах (дошкільних, початкових, середніх, вищих) тощо.

час видання: 2011

Докладніше


Що ж ми робимо, люди?..

Так уже повелося у світі, що у кожного народу є своя мова. Мова, яку цей народ оберігає, цінує, пишається нею, а головне – поважає і розмовляє нею. Мова також є символом державності. В Італії це італійська, у Франції – французька, в Росії – російська. А у нас в Україні – це наша рідна українська мова.

автор: Альона Загребельна, студентка-заочниця V курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання:Газета “Університет “Україна”

Докладніше


Хоч лайка – не сварка

У сучасному світі ненормативна лексика є досить поширеним мовним явищем. Хоч вона не має ні національних, ні класових, ні вікових меж, але стала сьогодні справжньою проблемою суспільства, бо дедалі частіше вживається молодим поколінням. Лихослів’я – одна з прикмет катастрофи, що насувається на культуру. Воно вже давно перестало бути “монополією” п’яного вантажника в овочевому магазині і процвітає не лише в групах тінейджерів на тусовках. Лайка вільно і легко звучить у коридорах і “курилках” престижних ВНЗ, зі сцени й екрану, зі сторінок нашої преси. Глибоким анахронізмом стало правило “не висловлюватися у присутності дам”. Деякі “дами”, особливо юні, здатні “перематюкати” будь-якого “кваліфікованого бомжа”.

автор: Євдокія Нікітіна, студентка II курсу (спеціальність “Українська мова і література”) видання: Газета «Університет «Україна», №10-11, 2003

Докладніше


Любити і поважати рідне слово

Кажуть: усе гарне починається з любові. Це певною мірою стосується і нашої мови. Її, українську мову, вважають милозвучною, ставлять на рівень найкращих у світі. Але любов, як і будь-яке інше почуття, має підтверджуватися відповідними діями і справами. Якщо йдеться про рідну мову, то перша дія, на мою думку, полягає у її використанні. Причому свідомо і повсякденно.

автор: Інна Громко, студентка ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність, Кіровоградський інститут” видання: Газета «Університет «Україна», №8-9, 2008

Докладніше


Любити і шанувати

Якщо спитати у студентів, чому вони розмовляють українською мовою під час занять, а, виходячи на перерву, переходять на російську, то можна почути різне. Інколи протилежні за змістом висловлювання.

автор: Андрій Давидов, студент V курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» видання: Газета «Університет «Україна», № 4-5, 2005

Докладніше


Мовний етикет українців

Мовний етикет справедливо вважають культурним обличчям нації. Він втілює риси мовної поведінки людини в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Увібравши давні традиції та звичаї, він є унікальною універсальною моделлю мовної діяльності українців. Мовний етикет будь-якої нації складає одну цілісну систему зі стійких мовних виразів. Знання цієї системи, а перш за все повсякденне її вживання, гармонія знань і внутрішнього світу людини – переконливий доказ духовної зрілості нації. І навпаки, нехтування законами і правилами мовного етикету, неприхована зневага до нього – ознака глибокого занепаду мови, що в останні десятиліття прогресує і виявляється в реаліях нашого життя. Основні причини цього явища – соціальні чинники, які знецінюють сьогодні поведінкові приписи, виплекані нашим народом упродовж століть.

автор: Марина Кічер, студентка II курсу (спеціальність “Документознавство та інформаційна діяльність”) видання: Газета «Університет «Україна», № 10-11, 2003

Докладніше


Найбільший національний скарб

Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання — відродження української мови, державності, нації. Передусім, через мову ми пізнаємо рідний народ, його ментальність, культуру, історичний досвід. Крізь призму слова сприймаємо одну з граней краси, що представлена в художній літературі. Наші моральні переконання формуються на основі моральних понять та ідей, що пізнаються завдяки мові. Чим краще ми опановуємо мову, тим досконалішим стає наше мислення, бо мова і мислення — нероздільні.

автор: Світлана Чурікова, студентка ІV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна» видання: Газета «Університет «Україна», № 12, 2009

Докладніше


Не відмовляймось від свого, рідного

За все своє студентське життя, а воно вже триває два роки, я не раз думала: «Яка ми все-таки унікальна нація! Навіть з державної мови робимо проблему». Поміркуйте самі. Де ще так, крім, звичайно, Білорусі, відверто і цинічно ігнорують своє. Звичайно, у багатьох установах (але не у всіх), в аудиторіях і класах більшості навчальних закладів наше населення здебільшого розмовляє державною мовою. Але щойно закінчується робочий чи навчальний час, або навіть уже на перервах, люди одразу ж переходять на російську. Охоче, так, наче до цього виконували якусь повинність. І таких співвітчизників дуже багато. Чому наша рідна мова досі, на думку багатьох, мова сільська?

автор: Катерина Заремба, студентка III курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» видання: Газета «Університет «Україна», №4-5, 2005

Докладніше


Неймовірні пригоди наших слів в Італії

Для того, щоб відвідувати Італію, не знаючи італійської мови, потрібно мати міцні нерви. Не встигли ви зійти з літака, як на вас чекає перше мовне випробування. Так-так, просто в аеропорту. Це табличка з написом «Dogana». І найнеприємніше те, що ви ту «догану» мусите пройти обов’язково, бо в обхід митниці ідуть лише нечесні люди, а ви до них не належите, правда?

автор: Марія Мар’єнко, студентка IV курсу Інституту філології та масових комунікацій видання: Газета «Університет «Україна», № 334, 6.04.2010 р.

Докладніше


Новий правопис: перспективи і проблеми

Коли у 1990 році з’явився “Український правопис”, після того як практично незмінним він залишався з 1946 року, значно дестабілізувалося правописне питання. А коли стали доступними інші правописні збірники, що були прийняті українськими науковцями ще на початку століття, різноманіття правил призвело до плутанини і неправильного використання цих правил.

автор: Тетяна Дідковська, студентка II курсу спеціальності “Українська мова та література” видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002

Докладніше


Повернутися до першооснови

Я тебе ненавиджу! Білий, помаранчевий, червоний – ти повністю заполонив нас. Зробив усіх бридко різнокольоровими і в той же час – одноманітними. Ти зробив нас брудними.

автор: Анна Данько, студентка V курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”)

Докладніше


Позбавимося мови Вєрки Сердючки

Останнім часом серед мовознавців збільшилась зацікавленість мовною мішаниною, тобто явищем “суржику”. Та й не даремно, адже за останніми дослідженнями носіями цієї скаліченої мови є 1/3 всього населення України. Показник тривожний. Цей термін було запозичено із сільськогосподарської лексики. Словник української мови в 11 томах подає два визначення “суржику”…

автор: Юлія Полева, студентка II курсу (спеціальність „Українська мова та література”) видання: Газета «Університет «Україна», № 6, 2003

Докладніше


Проблеми комп’ютерної термінології української мови

Утвердження незалежної української держави, мовна політика її сприяють високій активності наукової громадськості щодо науково-технічної термінології. Зокрема, формується єдина система науково-технічних стандартів на державному рівні. Зважаючи на труднощі, що постають перед фахівцями з інформаційних технологій, у цій статті зроблено спробу розглянути основні риси сучасної комп’ютерної термінології української мови. Введення стандартів на інформаційні технології вимагає певного часу і коштів, але матимемо надію, що подальший розвиток її йтиме у позитивному напрямку.

автор: Алла Ліпінська, асистент кафедри документознавства та інформаційної діяльності видання: Газета «Університет «Україна», №4-5, 2003

Докладніше


Роль ділового мовлення у становленні сучасного державного управління

Усім нам випала щаслива нагода жити і діяти на зламі століть, на зламі тисячоліть, у час формування суспільства нового типу, в епоху, коли відбувається переосмислення ділових і моральних якостей мешканців новонародженої держави “Україна”. Символічно, що з народженням держави нове життя в нову епоху започаткував і Університет “Україна”, а разом із ним і ми – громадяни і студенти “України”. Студентство стрімко вривається в нове тисячоліття з розправленими крилами, горде тим, що в суспільстві народжуються нові форми і методи державного управління, а отже і спілкування.

автор: Олена Петренко, студентка II курсу (спеціальність “Документознавство та інформаційна діяльність”) видання: Газета «Університет «Україна», №6, 2003

Докладніше


Що ж за назвою?

ЕРГОНІМ — це власна назва ділового об’єднання людей, що включає в себе спілки, організації, установи, підприємства, товариства, заклади. Приклади тому — акціонерний банк “Аркада”, Державний музей образотворчого мистецтва, київський завод “Арсенал”, спортивне товариство “Трудові резерви”, інноваційна фірма “Ефект”, ресторан “Княжий град” тощо.

автор: Марина Цілина, викладач кафедри української мови та літератури Університету “Україна”

Докладніше


Суржик як лінгвістичне явище

Останнім часом серед вітчизняних дослідників помітно зростає зацікавлення таким явищем змішування мов, як суржик. Результати останніх опитувань справді дещо лякають. Наприклад, Сергій Грабовський стверджує, що носії суржика становлять V, всього населення України.

автор: Юлія Полева, студентка III курсу (спеціальність “Українська мова та література”) видання: Газета «Університет «Україна», № 12, 2003

Докладніше


З любов’ю до рідного слова

На недавніх загальних зборах колективу нашого університету його Президент П.М. Таланчук закликав присутніх активніше підтримувати рідну мову, зробити службове спілкування нею загальним правилом. Це повною мірою стосується і студентів. Для таких юнаків і дівчат на нашому факультеті створене «Наукове товариство з української мови».

автор: Валентина Гнатишена, голова товариства та гуртка “Культура мовлення”, студентка II курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2002

Докладніше


Зросійщення інформаційного простору як загроза національному суверенітету України

Надзвичайно важливим чинником існування і збереження національної ідентичності, одним із головних компонентів і найхарактернішою її ознакою є мова. Масове усвідомлення належності до однієї мовно-культурної спільноти — запорука політичної стабільності національної держави.

автор: Геннадій Горовий, магістрант Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» видання: Журнал “Пам’ять століть”, №1-2, 2009, С. 198-206

Докладніше