Про Батьківщину

Моя Україна (Ірина Тимошенко)

Моя люба Україно! Пишу до тебе з далекого краю. Зараз іде дощ і на серці невимовна туга і тривога. Зараз я не з тобою, а в іншому місці, в якому живуть свої патріоти, що пишуть вірші і оди на честь свого краю. А я — твоя донька, Українка.

автор: Ірина Тимошенко, студентка І курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», №10-11, 2002

Докладніше


Моя Україна (Наталя Усенко)

Від краю до краю розпростерлась моя Україна. Бачу тебе в усьому, моя Україно, – синіх ріках і озерах, зелених лісах, жовтих розлогих степах, неповторних горах. Моя Україна найближче до неба. Так близько, що гарячими літніми ночами зірки спускаються на землю і зливаються з дорогою. По цьому шляху ходили чумаки до Криму, і ніколи не зраджувала їх зоряна доріжка. А вранці зірочки знов і знов піднімуться високо-високо і полетять далеко-далеко, щоб не закривати сон це, щоб бачили люди синє-синє небо. Таке синє воно тільки на моєю Україною.

автор: Наталя Усенко, студентка ІІ курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування») видання: Газета «Університет «Україна», № 1, 2002

Докладніше


Моя земля – земля моїх батьків

Україна! Як багато почуттів вкладено в це слово. Чарівна і велична наша держава, квітучий край, солов’їні гаї, безмежні степи, синьоокі ріки та озера, оспівані багатьма поетами. Важка і багатостраждальна історія України. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі. Тут, у нашій славній Україні, жили наші прадіди, діди, тут живуть наша батьки – тут корінь роду, українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, почувши рідне слово.

автор: Інна Колісниченко, студентка І курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”) видання: Газета «Університет «Україна», № 5, 2001

Докладніше