Дозвілля і свята

Живе у народі Шевченкове слово…

Тарас Шевченко – поет світового масштабу, який своєю творчістю та діями зумів пробудити українців від національної сплячки.Саме тому вже майже 200 років, як в Україні, так і за кордоном кожного року вшановується пам’ять великого українського письменника. Його ім’ям названо сотні вулиць та населених пунктів по всьому світу, і навіть у Нью-Йорку є вулиця Тараса Шевченка. Не один десяток монументів, університети, театри, кінотеатри, заповідники та багато іншого. У день вшанування, крім традиційного покладання квітів до пам’ятників по всіх містах України, а також до могили поета у Каневі, проводяться різноманітні заходи.

Докладніше


Студенти Університету “Україна” довели, що козацькому роду нема переводу

У цьому навчальному році в Університеті «Україна», крім інших новацій, з’явилася ще одна, яка одразу впадає в око (чи то пак, у вухо) всім відвідувачам. Замість звичайного дзвоника тут лунає козацький марш, що помітно піднімає бойовий дух студентства у боротьбі з неуцтвом. Утім, наші пращури-козаки поціновані в університеті не лише в такий музичний спосіб. Найбільш помітним заходом в уславленні запорожців є університетське свято – День козацтва, який традиційно відбувається в жовтні.

Докладніше


В Університеті “Україна” вітали орачів на освітянській ниві

Традиційно на початку жовтня українські освітяни відзначають День працівника освіти. І хоча останнім часом українські школи «штормить» від низки реформ (щодо умов Болонського процесу, підвищення вимог до рівня комп’ютерної грамотності, рівня середньої освіти (10, 11 чи 12 років), постійних змін Правил вступу до ВНЗ та переписування підручників з історії України та світової літератури), ‒ День учителя (саме так в Україні величають цей день) залишається найулюбленішим святом. Для всіх, хто мав на своєму шляху мудру першу вчительку, вдумливого порадника із числа учителів літератури, фізики чи фізкультури, непересічного викладача в університеті, який зумів долучити до майбутньої професії.

Докладніше


Мужай, прекрасна наша мово!

Українська мова ‒ одна з найгарніших, наймилозвучніших та найстаріших мов світу. Їй довелося пройти через безліч перешкод, щоб стати самостійною державною мовою в Україні і не вважатися «малоросійською». Загальновідомий із історії Емський указ 1876 року був націлений на витіснення української мови з усіх сфер культурного та побутового життя. Цей указ так і не було офіційно скасовано, він утратив свою чинність 17 жовтня 1905 року.

Докладніше


Виставка японських кімоно у київському планетарії

2 листопада у київському планетарії відкрилася виставка «Кімоно. Три століття японської моди», присвячена моді й культурі країни Сонця, що сходить. На виставці представлені кімоно для різних випадків та подій – весільні, повсякденні, для різних свят тощо. Погляд затримувався на неймовірних урочистих жіночих кімоно для різних свят: вони були зроблені з шовку, розшиті золотими та срібними нитками, прикрашені шитими малюнками, а іноді – навіть бісером. Представлені були також і дитячі кімоно, що в вишуканості й красі не поступалися дорослим.

Докладніше


Літературний ранок у музеї…

26 жовтня 2011 року студенти спеціальностей «Українська мова та література», «Видавнича справа та редагування», «Журналістика» Інституту філології та масових комунікацій разом із викладачами кафедри української мови та літератури к.ф.н. Коломієць О.В. та к.ф.н. Приліпко І.Л. мали чудову нагоду відвідати Національний музей літератури України, що знаходиться в будинку-пам’ятнику архітектури ХІХ століття на вул. Б. Хмельницького, 11. Дім, у якому сьогодні розміщено музейну експозицію, побудовано в 1870 році за проектом архітектора Шилле О.Я.

Докладніше


Музей Західного та Східного мистецтва

Київський музей західного та східного мистецтва – дарунок серця і любові від наших земляків, подружжя Ханенків. Колекція київського музею – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні. Більш як 25 тисяч творів графіки «українського Ермітажу» репрезентують малярство, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво як Західної Європи, Америки, так і Сходу. Оглядаєш зали музею і, ніби гортаєш розкішну книгу, де представлено численні мистецькі жанри та яскраві творчі особистості різних країн, епох, цивілізацій.

Докладніше


Музей Івана Гончара

Іван Макарович Гончар – видатний культурний та громадський діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер; Народний художник України, Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка, широко знаний в Україні й далеко за її межами.

Докладніше


Місце зустрічі не змінимо!

10 вересня 2011 року в Університеті «Україна» відбувся черговий День Здоров’я, головною метою якого є, окрім залучення до здорового способу життя, знайомство першокурсників із усіма гранями студентського життя їхньої альма-матер. Збиралися команди на станції метро «Лісова» о 9 годині. Після вирішення всіх організаційних питань веселий гурт почимчикував на відпочинок. Привал, знову ж таки, на березі озера Лісове, − традиції не порушуємо!

Докладніше


День здоров’я: свято юнацької енергії і посмішок

Теплого літнього дня, 4 червня 2011 р., в Університеті «Україна» відбулося чергове студентське свято, що стало вже традиційним як для студентів, так і для викладачів, і яке має характерну назву − День здоров’я.

Докладніше


День козацтва – свято «України»!!!!

Жовтень…У спортивному залі Університету «Україна» велика суєта, студенти формують команди, відчувається їх хвилювання, напруження та передчуття захопливого дійства. Місця для глядачів поступово заповнюються. Всі в очікуванні цікавого свята, яке присвячене Дню козацтва. Цей захід ми проводимо вже сім років поспіль. Ініціатором проведення дійства є справжній сучасний козак, старший викладач кафедри української мови – Григорій Трохимович Князюк та Театральний колектив цієї ж кафедри «Сварга»..

Докладніше


Козацькому роду нема переводу

Чи можете ви уявити собі, як приємно згадати часи наших славних предків, не прочитавши про це в підручнику з історії, а на собі відчувши бойовий запал кращих воїнів славної України – козаків? Це нам допомогло зробити свято до Дня козацтва та Пресвятої Покрови Богородиці, проведене на базі середньої школи № 168, де навчається майже половина філологів.

Докладніше


Козацькому роду нема переводу-2

Студенти кафедри української мови та літератури вирішили повернути нас до козацької доби, ознайомивши з деякими моментами її спадщини.

Удень Святої Покрови двері факультету філології були відчинені для всіх , щоб вони могли не тільки святкувати, а й брати участь у козацькому гарті.

Вишиті сорочки, українська народна пісня та веселий настрій підкріплювали святковість цього заходу та подарували можливість кожному із присутніх бути причетними до продовження багатовікових традицій українського народу.

Докладніше


Геніальному Кобзарю присвячено

З-поміж виховних, наукових та культурно-просвітницький заходів, що організовуються за ініціативи кафедри української мови та літератури Університету „Україна”, особливе значення мають щорічні науково-практичні конференції, що проводяться у визначних місцях України. Не став винятком і цей рік. Так, у Переяслав-Хмельницькому відбулася науково-практична конференція, приурочена Дню пам`яті Тараса Шевченка.

Докладніше


Геній землі української

Мужицький син, кріпак, учень Моринського дяка-п’яниці, самоук, професор графіки Петербурзької академії мистецтв, геніальний поет, мислитель, патріот, інтелігент із душею вселюдського милосердя. І все це він — Тарас Григорович Шевченко. Його постать назавжди лишиться загадкою для людства. Людина-велет, творець мистецької думки, справжній смарагд людської душі. Він не мав нічого, і водночас йому належало все.

Докладніше


День писемності

Зацілований теплими губами осінніх квітів сьомий листопадовий день зібрав усіх шанувальників українського слова на творчу зустріч, присвячену Дню писемності. І, звичайно, слову, бо саме воно споконвіку було вічним і віщим на нашій землі. Слово – це простір, у якого немає меж. Воно єднає людей і може переливатися багатогранними барвами залежно від того, скільки у нього вкладено душевного тепла.

Докладніше


Свято української писемності

Як то добре, коли студенти самі собі влаштовують гарні свята. Студенти спеціальності “Видавнича справа та редагування” заздалегідь приготували програму, охопивши короткими повідомленнями історію розвитку української писемності, не забули і про День Нестора Літописця, й запросили студентів інших кафедр — української мови та літератури, документознавства, кафедри перекладу. Особливо відзначилася кафедра української мови та літератури. Її студенти виготовили плакати, підготували і провели конкурс поезії і загалом студентської творчості. А завідуюча кафедри Мирослава Владиславівна Ковальчук придумала ще й призи переможцям конкурсу. Словом, було весело й дотепно.

Докладніше


З історії української писемності

Сучасна високорозвинена українська писемність своїм корінням сягає глибокої давнини. Є свідчення про те, що ще задовго до прийняття християнства, десь року 860 чи 86І Кирило (він же до прийняття чернецтва Костянтин) зустрів у Херсоні паломника, який розмовляв із ним, і роздобув у вересні Євангеліє і Псалтир, написані руськими письменами (залишки Херсонесу ще й зараз зберігаються на Кримському півострові). Отже, вже на той час було руське письмо і були переклади, які до нас не дійшли. Руські князі Олег, Ігор, можливо, ще й Аскольд підписували договори з греками, очевидно, “своєю” мовою. Прийняття християнства, будівництво церков не могли бути без богослужбових книг, так що книжки вже у IX столітті були відомі в Україні. Саме на цей період і “припадає постання української літературної мови” (див. Іван Огієнко. Історія української літературної мови. – К.: Либідь, 1995. С 85).

Докладніше


Святий вечір!…


Святий вечір!… Скільки чудових згадок одразу викликають ці два слова!..

Та чи кожен із нас пригадує своє дитинство, свічки на столі, запах сухого сіна, духмяну кутю, теплий, ласкавий подих свята? У цю ніч все живе і суще збирається в єдину родину, аби святкувати величне свято народження Пресвятого Спасителя. У цю пору говорять із Богом земля і земні стихії – вогонь, вода, вітри, морози, сніги та заметілі, ріки, гори, ліси та діброви, дерева та звірята. У цю ніч можна розуміти їхню мову, підслухати їхнє величання життя і любові, можна бачити майбутнє, говорити з душами предків, що спускаються з далекого вирію на землю, аби побачити своїх правнуків, за якими так дуже знудьгувалися їхні душі. Небо, земля, вітри, води, скуті льодами, сніги, хурделиці, дерева, звірята і люди – все збирається разом в урочистому чеканні різдвяної ночі…

Докладніше


Свято Івана Купала

Що ми знаємо про свято Івана Купала? Дуже мало або майже нічого. Одні вважають його красивим язичницьким святом, інші – такою собі молодіжною “тусовкою”, в якій переважають народні обрядові елементи.

Докладніше


Свято Калити

Свято Калити давнє, співоче, прекрасне.

Хлопці бешкетують, жартують, дівчата ворожать на балабушках – хто першою заміж піде. Але родзинка свята – духмяна й смачна калита – втілення тепла і сонця, хто її кусає – весну наближає.

Весело і шумно, з витівками, жартами, піснями святкували калиту 13 грудня в Музеї Шестидесятництва, що саме по собі дуже символічно: шестидесятництво в Україні відоме як Рух за відновлення прекрасних традицій народу.

Докладніше


Як ми провели останній день весни


Сонячного ранку останньої суботи весни 2008 року студенти груп ПР-62 та ПР-51, доцент кафедри теорії та практики перекладу Максимчук В.С. вибрались на екскурсію. Цей похід наша команда присвятила 10-річчю нашого університету «Україна».

День видався на диво сонячним та яскравим, що зарядило нас позитивним настроєм та енергією для підйому на круті вершини, що оточують нашу столицю.

Докладніше


Молоді кияни у Львові (замальовки)

Першовитоки

Останні дні осені. Прохолода. Люди під парасольками перебігають калюжі і хутчіше йдуть додому. Ми – у Львові.

Бойовий склад – 64 відважних студенти на чолі з 65-м полководцем (або студентоводцем) Олександром Сергійовичем Кривоносовим.

Мета – екскурсійний огляд.

Засоби – потяг Київ – Львів, торби з їже-припасами і дві гітари.

Місце перебування – казарма військового інституту.

Докладніше


Я не можу забути нi сонця, ні гір…

Про цю подорож я мріяла декілька років. І коли мені сказали, що є можливість відпочити в Карпатах, моїй радості не було меж. І ось я серед мальовничих гір, прозоре повітря (аж голова йде обертом), чудова компанія студентів. Хіба треба ще щось для повного щастя?!

Хочеться особливо згадати місто Мукачеве. Ранок. 4:30. Вокзал. Валізи вже в камері схову, і ми вирушаємо на пошуки овіяного легендами і бойовою славою замку, про який можна впевнено сказати: краще один раз побачити, ніж сто разів почути про нього.

Докладніше